Форма входа

Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 15
Гостей: 9
Пользователей: 6
tokar-lena, kora, Nikita, NinaY, balsamin, Amadeus
Календарь
«  Март 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Категории раздела
Снег [20]
ninfeo_mio [2]
KFox [3]
tshav [6]
Главная » 2011 » Март » 1 » Парфумерні хроніки
01:09
Парфумерні хроніки
Парфумерні хроніки

Спочатку була мама, тобто запах її молока, але цього я не пам’ятаю. Потім запах зими – хто сказав, що сніг не пахне?.. Специфічний тонкий запах новорічних прикрас, сріблястого «дощику», подарунків і звісно ж, наших мокрих від розталого снігу шуб, сірих або коричневих, важких, з синтетичного хутра, - я не здивуюся, якщо їх виготовляли конвеєрним способом на військовому заводі. Навіть найхудіша дитина виглядала у цьому наряді олімпійським «мішкою». Тато жартував: «шуба з чебурашок». Але мокра шубка пахла зовсім не казковим героєм, а скоріше псиною. Менше з тим. Скоро, зовсім скоро я дізнаюся, що на світі є парфуми. Це пізніше вони розподіляться на «Францію» і решту, а поки я спостерігаю, як мама ховає флакончик у тумбочку. Виявляється, світ може пахнути не тільки цукерками, кашею, собаками і котами, їх лайном, квітами, дровами, бензином, хлібом, морем, піаніно, йодом і подряпинами, дідовим тютюном, олівцями, рибою, а й парфумами. А оскільки мама поки що для мене більше, ніж світ, так - Всесвіт, то мене зачаровує його запах. Навіть через скільки-сь там років я пам’ятатиму його до дрібниць. Всесвіт, звісно ж, зовсім не хотів аби я використала на потреби ляльок його парфуми, тому ці усі флакончики і баночки я побачу лише згодом, коли піду вчитися до школи.
Спалах. Фотокартка. Мені 6 років і я у дитсадку. Ми щойно поснідали молочною кашею і побігли бавитися з ляльками. «Виходь у коридор, з тобою хоче поговорити мама Зіни». Я знаю цю жінку і вона мені не подобається. Вона надзвичайно висока, з червоним обличчям, у брудному одязі і у платку, зовсім як старенька. А ще мама Зіни приходить у садок в галошах, від яких тхне перегноєм, бо вона працює на фермі за містечком. Не пам’ятаю точно, чому від мене прозвучало: «Чому від твоєї мами пахне коров’ячими какашками?», але саме тому жінка кричить мені зі своєї недосяжної для шестирічних висоти: «Так вот как значит я пахну?! Вот как?! А ты у нас барыня? Сударыня-барыня?». Я заїкаюся у своїх пробаченнях, сморід від її галош знову вдаряє мені в ніс, дівчинка дорослішає, вперше настільки жорстко щирить мені свої гострі зуби стара істина – у переважній більшості випадків язика краще тримати за зубами. Особливо, коли в тебе ольфактивний шок. Його джерела можуть добряче зіпсувати твій день!.. Вона сичить і смикає мене, як ганчір’яну ляльку. Мені гірко як ніколи і я мовчу. Можливо, цей випадок не дасть мені стати у майбутньому дрянью і я маю бути вдячна Зіні та її матері за цей урок. Зрештою, я не з тих, хто потрапить в рай у будь-якому випадку, тому дехто мене ще підсмажить на сковорідці за друк і вивалення на публіку цих спогадів.
Спалах. Фотокартка. Це теж я – мені 10 років і я дізнаюся, що таке «піонерський табір». Літо швидко минає, це трохи сумно, але сумніше те, що в мене воші. О ні, не сумніше! Це надзвичайний сором, гірше просто бути не може. Воші ж бувають тільки у поганих дівчаток… Ти розумієш, що у твоєму волоссі кипить життя огидних комах, побороти яких ще треба вміти. І мама знайшла засіб – неймовірно смердючий засіб для укріплення волосся ризької фірми «Дзінтарс», у чорних банках з білою етикеткою. Здається, дихлофос, яким бабуся труїла мух, пах краще. Я задихалася від його запаху, але мовчала, зціпивши зуби. Дідусеві з бабусею на війні було гірше, вони розповідали. Воші мліли від лосьону і падали, вичесані гребінцем з рідкими зубчиками на білу тканину…
Так само, як і я від лосьону, батько кривився від самого лише погляду на коробки з написами «Красная Москва» і «Шахерезада». Перші належали бабусі, у неї був невеличкий стратегічний запас цих парфумів на випадок, якщо «Дядько Сем» завдасть нам ядерного удару, а другі складала у шафку мама, якій одна з її учениць мала традицію дарувати парфуми на свята. Це була виключно і обов’язково саме «Шахерезада» виробництва Миколаївського комбінату «Червоні вітрила», рідина отруйно-смарагдового кольору з неперевершено солодким і важким запахом. Я щиро дивуюся здатності дітей легко сприймати грубі і стійкі парфуми, та ще й обмазуватися ними з ніг до голови і ходити так цілими днями. Мама віддала кілька коробок «Шахерезади» на розтерзання мені і моїм подружкам, але через кілька годин страшенно про це пошкодувала через батьків дикий головний біль. Він подивився на мене страдницьким поглядом і наказав аби мама якомога скоріше налила ванну і викупала бажано з господарчим милом любу маленьку донечку, з кілометровим шлейфом недитячих парфумів. А через два дні було восьме березня і мама, весело і трішки нервово хихочучи сказала батькові: «Ти не повіриш!» - «Знову?!», - удавано вжахнувся він і розсміявся. Так, Наталка знову подарувала мамі видовжений прямокутний флакончик «Шахерезади». Але на свято останнього дзвоника учениця все ж таки зрадила цій традиції. Чи то запас тої зеленої мерзоти у магазині закінчився, чи то зірки на небі так склалися, факт – Наталка принесла коробочку з різнобарвним метеликом і написом «Баттерфляй». Скляний і дуже гарний, як на мій дитячий смак флакончик, поставили біля дзеркала. Але коли парфуми відкрили, розчаруванню мами не було меж – аромат зовсім їй не сподобався, - вирок: «Надто різкі і пряні». Тишком-нишком парфуми перекочували у мою кімнату. Звісно, я ними користувалася (о боже!), коли не ходила до школи і мазала свої іграшки. Ледь не забула: мені «Баттерфляй» теж не сподобалися, хоча були і кращими за горезвісну «Шахерезаду». А від флакончика, навіть зважаючи на нинішню обізнаність, я би не відмовилася і зараз.
Але не варто ставити хрест на радянській парфумерії. З розмов мами і її подруг знаю – були й достойні парфуми, «Вечер», «Легенда» у рожевій коробці, «Кокетка», а ще мій персональний незакритий досі гештальт - парфуми «Ніколь». Точно пам’ятаю коробку – сірого кольору з абрисом голови дівчини і написом… англійською? російською? Парфуми подарували моїй сусідці і подружці Олі – тільки не падайте – їй було 9 чи 10; вона милостиво дозволила мені напахтитися. Светр тримав аромат три дні, поки його не закинули в машинку. Це був запах ангела, світлий і прекрасний, я продираюся крізь хащі спогадів і… чорт, чорт, чорт, не можу пояснити, з есенцій яких ніжних квітів його було створено. Можливо, мімоза і цитриновий цвіт… Герленівські «Champs Elysees» трохи, зовсім трохи на них схожі. Потім я буду шукати цей аромат протягом багатьох років в інших парфумах, і жорстоко розчаровуватися раз у раз… Чудеса мають властивість рідко повторюватися, але я все ще сподіваюся…
…Про «Міс Діор» я вже розповідала. А далі… далі зник СРСР і мої батьки, як і тисячі тисяч співвітчизників, отримали можливість поїхати «човникувати» у Польщу та інші країни колишнього соцтабору. Туди вони везли всіляке барахло, привозячи натомість модний одяг та парфуми...

Далі буде.

Категория: Снег | Просмотров: 724 | Добавил: Снег
Всего комментариев: 10
10  
Ах, какой слог! Снег, это было великолепно, с нетерпением жду продолжения ( уверена не я одна) smile

9  
Здорово написано. Нет ни одного лишнего слова.Сразу вспомнились мои первых парфюмерные впечатления.Шахерезаду я люто ненавидела-мне приходилось терпеть её 3 смены в пионерском лагере,а ведь дома у мамы были такие вкусные духи : Maja и Pappilon.

8  
Чудесно написано! ))) И очень ярко передано "запаховое" восприятие мира. Родственная душа. ))))
У меня незакрытый гештальт это флакончик с парой капель "Турбуленс", упоительно тёрпкого.. так же годами ищу похожее и не нахожу.)))

6  
Снежа..ты, просто, умница..! я книжный червь...очень много мною прочитано-перечитано-зачитано, самых разных жанров..но,скажу откровенно: редко когда получаешь такое удовольствие с первого абзаца и до последней точки. Тобой зачиталась)) Я восхищаюсь от души твоим стилем написания! Данную статью требую отдать во все издательства! Получить кучу-кучищу ассигнаций зеленых за нее..и осуществить свои парфюмерные мечты, и не только smile Я твой навеки подписчик! жду! радуй новыми повествованиями!

7  
Спасибо за добрые слова:))) у меня аж спина зачесалась в районе лопаток... думала, что это? подошла к зеркалу, а это крылья пробиваются:)))

5  
Снежа как всегда супер!!! Спасибо, получила огромное удовольствие от прочтения...

4  
здорово, запах зимы перед Новым годом и сверкающий под фонарями снег очень отчетливо вспомнила smile

3  
Бесподобно! Такие вещи можно запоем читать, я даже забыла что на работе biggrin

2  
И тебе спасибо:)

1  
прочитала с огромным удовольствием! Спасибо!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

ПарФея © 2016
Погода в Украине Яндекс цитирования